Актуальні питання внутрішньої медицини (в схемах і таблицях): навчальний посібник
ISBN 978-966-418-328-1
У посібнику в доступній формі розглянуті найважливіші розділи сучасної внутрішньої медицини, що дає можливість здобувачам вищої медичної освіти підготуватися до практичних занять з внутрішньої медицини. Викладений матеріал базується на принципах доказовості та науковості, доповнений аналізом клінічних випадків. Для зручності читача матеріал подано в схемах та таблицях.
Для студентів медичних факультетів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, лікарів-інтернів, магістрів, лікарів загальної практики сімейної медицини.
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА
Розділ 1. Лікування залізодефіцитної анемії (Біловол О.М., Князькова І.І.)
Розділ 2. Діагностичний пошук при ожирінні (Урбанович А.М.)
Розділ 3. Кристалічні артропатії. Подагра (Станіславчук М. А, Кузьмінова Н.В., Шаповал І.І.)
Розділ 4. COVID-19: клінічний випадок пацієнта з післяковідним міокардитом (Катеренчук І.П., Мякінькова Л.О.)
Розділ 5. Сучасні підходи до реабілітації хворих на COVID-19 (Кіреєв І.В., Жаботинська Н.В.)
Розділ 6. Біомаркери серцевої недостатності (Березін О.Є.)
Розділ 7. Фібриляція передсердь: актуальні питання діагностики та лікування (Ярема Н.І., Коцюба О.І., Радецька Л.В., Савченко І.П., Липовецька С. Й.)
Розділ 8. Пацієнт після протезування клапанів серця: актуальні питання (Жадан А.В, Радченко О.В., Почепцова О.Г.)
Розділ 9. Артеріальна гіпертензія: диференціальний діагноз. Лікування (Кузьмінова Н.В., Романова В.О., Іванкова А.В.)
Розділ 10. Діагностика цукрового діабету. Основні принципи і найчастіші помилки (Власенко М.В, Кривов’яз Ю.О.)
Розділ 11. Вибір інсулінотерапії у пацієнтів з когнітивною дисфункцією (Кравчун Н.О., Дунаєва І.П.)
Розділ 12. Протоколи та фторхінолони: питання безпеки та відповіді (за міжнародними рекомендаціями) (Яковлева О.О., Жамба А.О., Щербенюк Н.В.)
ЛІТЕРАТУРА
АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ
Біловол О. М.,
Ільченко І. А.,
Князькова І. І.,
Кірієнко О.М.,
Молодан Д.В.,
Фадєєнко Г. Д.,
Тверетінов О. Б.,
Станіславчук М.А.,
Шаповал І.І.,
Березін О.Є.,
Катеренчук І.П.,
Мякінькова Л.О.,
Ярема Н.І.,
Коцюба О.І.,
Радецька Л.В.,
Савченко І.П.,
Липовецька С. Й.,
Урбанович А.М.,
Яковлева О.А.,
Щербенюк Н.В.,
Жамба А.О.,
Кравчун Н.О.,
Дунаєва І.П.,
Жадан А.В,
Радченко О.В.,
Почепцова О.Г.,
Кузьмінова Н.В.,
Романова В.О.,
Іванкова А.В.,
Власенко М.В.,
Кривов’яз Ю.О.,
Кіреєв І.В,
Жаботинська Н.В.
ПЕРЕДМОВА
Тенденцією сьогодення є стрімкий розвиток інноваційних технологій у всіх ділянках знань, включаючи клінічну медицину. Це і впровадження сучасних технологій секвенування геному, що дають можливість визначити схильність пацієнта до хронічного захворювання, трансляційні дослідження в сфері синтетичної біології і конкретні методи редагування геному для клінічної допомоги та ін. Відомо, що з проблемою недостатньої обізнаності зустрічаються постійно спеціалісти різних профілів та спеціальностей, оскільки пацієнти з патологією внутрішніх органів лікуються у лікарів різних спеціальностей, особливо при коморбідній патології. Сьогодні лікар надає допомогу пацієнтові на етапі клінічних ознак захворювання, тоді як сучасні методики сфокусовані на виявленні прихованого ризику розвитку хвороби з метою профілактики та впливу на найбільших ранніх етапах його розвитку.
Клінічна медицина, поза всяким сумнівом, може розглядатися як індикатор технічного прогресу. Завдяки появі принципово нових технологій за останні 5-10 років робота лікаря так змінилася, що фактично стала новою медичною спеціальністю. Якщо уявити, що сьогодні нам для чогось знадобиться навчити молодого лікаря, використовуючи кращі методики двадцятирічної давнини, то, як би ми не старалися, такому фахівцеві важко буде працювати в сучасній клініці. Основний арсенал сучасної терапії – це нові технології візуалізації, ангіографічні дослідження, малоінвазивні методи лікування, міні- і гібридні оперативні втручання тощо. Все це з’явилося в реальній клінічній практиці не так давно і вже сьогодні стрімко розвивається. Сьогодні часи реєструють порушення ритму серця, використовуються високотехнологічні діагностичні методи (смарт-елктрокардіографія, смарт-ехокардіографія та ін.), можливості телемедицини, елементи штучного інтелекту в роботі лікаря тощо. Таким чином, завдання лікаря – швидко навчитися застосовувати їх для діагностики та лікування пацієнтів.
Такі завдання спричиняють нові виклики для вищої школи і системи освіти в цілому. При цьому важливо зберегти послідовність в освіті, командну роботу поколінь, і, звичайно, стимулювати інтерес здобувачів вищої освіти при високих інформаційних навантаженнях до клінічної роботі. Нинішній час є особливим; пандемія COVID-19, військовий стан в Україні потребують не лише суттєвих змін у програмі підготовки слухачів вищої медичної школи, а й істотного підвищення кваліфікації лікарів; прискорюють застосування інновацій в освіті для того, щоб зберегти в обмежених умовах любов до професії й інтерес до освіти.
Вища медична освіта відповідає на ці виклики. Пріоритетом є швидкість та масштаб планування з урахуванням технологій. Прикладом є проект «Академія досвідченого лектора», започаткований Харківським національним медичним університетом в листопаді 2021 року і підтриманий іншими медичними вузами України. Метою проекту є проведення лекцій з найскладніших питань внутрішньої медицини провідними фахівцями нашої країни для широкого кола медиків, зокрема здобувачів вищої медичної освіти, молодих спеціалістів, науковців, фахівців клінічної медицини тощо.
Даний посібник сформований на основі навчально-педагогічного досвіду та напрацювань кафедри клінічної фармакології та внутрішньої медицини Харківського національного медичного університету, кафедр внутрішньої медицини Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Запорізького державного медичного університету, Полтавського державного медичного університету, Національного фармацевтичного університету, Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. В представленому посібнику зібрані лекції, які були зазначені в проекті. Матеріали посібника включають сучасні підходи до етіопатогенезу, клініки найпоширеніших захворювань серцево-судинної системи, ревматологічної та ендокринологічної патології. Наведені дані щодо сучасних методів діагностики, лікування та профілактики цих захворювань, що базуються на сучасних вітчизняних протоколах, американських та європейських рекомендаціях, наказах, монографіях та загальноприйнятих МОЗ України схемах діагностики, диференційної діагностики та лікування при вказаній патології. Висвітлені сучасні проблеми, необхідні для підготовки висококваліфікованих клініцистів.
Рекомендовано для студентів медичних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, лікарів-інтернів, магістрів, лікарів загальної практики сімейної медицини, терапевтів, кардіологів, ендокринологів, ревматологів та ін.
Сподіваємося, що інформація посібника буде корисною в роботі лікарів різних терапевтичних спеціальностей.
